Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Вежновець Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | 
Вежновець Т. А. Особливості ухвалення управлінських рішень керівниками закладів охорони здоров’я з різним стажем роботи [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2012. - № 4. - С. 138-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kff_2012_4_6 | ||
| 2. | 
Вежновець Т. А. До питання визначення критеріїв професійного психологічного добору керівників закладів охорони здоров'я [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // Український журнал з проблем медицини праці. - 2014. - № 1. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2014_1_6 Мета - визначити критерії професійного психологічного добору кандидатів на посаду головного лікаря (ГЛ) і заступника головного лікаря на підставі комплексного вивчення особливостей індивідуально-психологічного статусу, спрямованості діяльності, типу міжособистісних стосунків, стилю ухвалення управлінських рішень. Встановлено відмінності індивідуально-психологічного статусу, виду локус контролю, типу міжособистісних стосунків, стилю ухвалення управлінських рішень в групах ГЛ та їх заступників. Профіль акцентуації особистості ГЛ та заступників має однаковий характер з піками акцентуацій за емотивним, гіпертимним і ригідним типами. У групі ГЛ встановлено достовірно більше значення парціального інтелекту "самомотивація" на тлі середніх значень загального емоційного інтелекту, превалювання осіб з внутрішнім локус контролем, достовірна спрямованість на "задачі". У групі ГЛ виявлено достовірно більше значення октанти за прямолінійно-агресивним типом на тлі піків у профілі міжособистісних стосунків значень октант за відповідально-великодушним (VIII), співпрацюючи-конвенціальним (VII), власнолідируючим типом (I). Виявлені відмінності обумовлюють особливості стилів ухвалення управлінських рішень у групі ГЛ (автономний і маргінальний стилі) та в групі заступників головних лікарів (ситуаційний і потуральний стилі). Висновки: критеріально значимими показниками рівня розвитку професійно важливих якостей у кандидатів на посаду ГЛ, які необхідно враховувати при розробці моделі професійного психологічного добору на вказану посаду, є особливості індивідуально-психологічного статусу (акцентуація за емотивним, гіпертимним, ригідним типом, рівень розвитку "самомотивації", внутрішній локус контроль), особливості типу міжособистісних стосунків (значення октанти за прямолінійно-агресивним типом на тлі піків октант за відповідально-великодушним, співпрацюючи-конвенціальним, власнолідируючим типом) і спрямованість діяльності на "задачі". | ||
| 3. | 
Москаленко В. Ф. Професійно-важливі риси заступника головного лікаря з медичної частини [Електронний ресурс] / В. Ф. Москаленко, Т. А. Вежновець, О. П. Гульчій // Україна. Здоров'я нації. - 2012. - № 2-3. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2012_2-3_15 На основі аналізу соціологічного опитування головних лікарів щодо професійно-важливих рис заступників головних лікарів з медичної частини визначено за частотою вибору рейтинг необхідних професійноважливих рис (відповідальність, дисциплінованість, інтелект, професіоналізм, справність, організованість, щирість, ініціативність, обов'язковість, керованість). Рейтинги, визначені головними лікарями з різним досвідом керівної роботи, різнилися. Встановлені відмінності свідчать про трансформацію міжособистісних відносин головних лікарів зі своїми підлеглими, зокрема заступниками, протягом професійної діяльності, що, своєю чергою, свідчить про зміни стилю управління. Головні лікарі-новачки віддають перевагу організаторським рисам у заступників, що передбачає їх націленість на виконання тактичних поточних справ, а досвідчені - інтелектуальним і мотиваційно-вольовим рисам, які забезпечують виконання стратегічних політичних завдань. | ||
| 4. |
Вежновець Т. А. Вплив віку, досвіду роботи та особистісних рис медичного персоналу на якість надання медичної допомоги [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець, В. Д. Парій // Україна. Здоров'я нації. - 2015. - № 4. - С. 81-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2015_4_17 Мета роботи - дослідити вплив віку, досвіду роботи та особистісних рис медичного персоналу на якість надання медичної допомоги в закладах охорони здоровія міст Київ та Херсон. Проведено соціологічне опитування 257-ми медичних працівників. Встановлено, що до внутрішніх (індивідуальних) кадрових ризиків для якості надання медичної допомоги належать: стаж роботи медичних працівників до 6-ти і від 20-ти років, особливо перший рік професійної діяльності; вік медичних сестер до 25-т років, вік лікарів до 30-ти років і пенсійний вік (від 55-ти років) усіх медичних працівників; такі особистісні риси медичних працівників, як байдужість, грубість, конфліктність, необов'язковість, цинічність і неохайність. Висновки: визначені кадрові ризики для якості надання медичної допомоги слід враховувати під час розробки системи управління якістю в закладах охорони здоров'я. | ||
| 5. | 
Вежновець Т. А. Особливості розвитку синдрому емоційного вигорання у медичних працівників з різними типами трудової мотивації [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець, В. Д. Парій // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 2. - С. 127-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2016_21_2_25 Изучены особенности формирования синдрома эмоционального выгорания у медицинских работников с различными типами трудовой мотивации. Установлено, что для каждого мотивационного типа синдром формируется на действие определенных психотравмирующих факторов, а именно: для инструментального типа - чрезмерная концентрированность на получении материального вознаграждения, для профессионального типа - чрезмерный контроль эмоций в значительных по объему профессиональных коммуникациях и высокая психоэмоциональная перегрузка, для патриотического типа - высокий уровень зависимости от социального одобрения, высокий уровень коммуникативной активности, высокий уровень психоэмоциональной перегрузки, для хозяйственного типа - недоверие, для люмпенизированного типа - любой труд. Профилактика синдрома эмоционального выгорания у медицинских работников должна осуществляться с учетом особенностей психотравмирующих факторов в зависимости от типа трудовой мотивации. | ||
| 6. |
Вежновець Т. А. Синдром емоційного вигорання в медичних працівників хірургічних відділень із позиції кадрового менеджменту [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець, В. Д. Парій // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - № 1-2. - С. 41-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_1-2_11 Мета роботи - визначити особливості формування синдрому емоційного вигорання в лікарів і медичних сестер хірургічного відділення. Проведено психологічне дослідження серед 54 лікарів і 52 медичних сестер хірургічного відділення за методикою діагностики рівня емоційного вигорання Бойка В. В. Частота виявлення синдрому емоційного вигорання в медичних сестер становила 50,0 +- 6,9 %, у лікарів - 62,5 +- 6,6 %. Структура симптомів у групі лікарів достовірно відрізнялася від аналогічної в медичних сестер (<$E р~<<~0,05>) у фазі резистенції та виснаження. У фазі резистенції в медичних сестер переважав симптом "редукція професійних обов'язків" (45,4,8 +- 6,1 %), у лікарів - "розширення сфери економії емоцій" (40,0 +- 5,8 %). У структурі симптомів фази виснаження в медичних сестер превалювали "психосоматичні та психовегетативні порушення" (33,3 +- 5,7 %), у лікарів - "деперсоналізація" (50,0 +- 5,4 %). Висновки: встановлено, що частота виявлення синдрому емоційного вигорання у лікарів-хірургів більша, ніж у медичних сестер. Медичні працівники мають різні механізми психологічного захисту від впливу психотравмуючих факторів трудової діяльності: у лікарів - "розширення сфери економії емоцій" і "деперсоналізація", у медичних сестер - "редукція професійних обов'язків" і "психосоматичні та психовегетативні порушення". З огляду на можливість негативного впливу зазначених симптомів на якість надання медичної допомоги необхідно розглядати синдром емоційного вигорання як один із кадрових ризиків. | ||
| 7. |
Вежновець Т. А. Особливості соціально-психологічного клімату в колективах закладів охорони здоров`я [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 3. - С. 81-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2016_21_3_17 Цель исследования заключалась в определении особенностей социально-психологического климата учреждений здравоохранения (УЗ) и факторов, которые его обусловливают. Проведено психологическое исследование социально-психологического климата по методике А. Немова "Социально-психологическая самооценка коллектива". В исследовании принимали участие 152 медицинских работника двух больниц Херсонской области (учреждение N 1 и N 2), которые оказывают стационарную многопрофильную медицинскую помощь. Установлено, что группа медицинских работников учреждения N 1 имела достоверно меньше средний возраст и средний стаж совместной работы, чем медицинские работники учреждения N 2 (Р << 0,007). Определено, что все показатели климата (ответственность, открытость, коллективизм, контактность, сплоченность, организованность и информированность) имели достоверно меньшие уровни значений в учреждении N 1, чем в учреждении N 2 (Р << 0,007). Хуже всего оценили состояние социально-психологического климата медицинские работники учреждения N 1. В двух учреждениях наименьшее значение имел показатель сплоченности коллектива. Установлена прямая линейная корреляционная связь между средним возрастом и стажем совместной работы в коллективе и значениями показателей состояния социально-психологического климата в коллективе. На состояние социально-психологического климата в коллективах УЗ влияет возраст медицинских работников и стаж совместной работы. Установлено, что чем меньше средний возраст и стаж совместной работы медицинских работников, тем ниже показатели оценки состояния социально-психологического климата в коллективе. Особенностью социально-психологического климата коллективов УЗ является низкая оценка медицинскими работниками показателя "сплоченности", что свидетельствует об выраженной индивидуальности в действиях. Выявленные особенности социально-психологического климата в коллективах медицинских работников необходимо учитывать при оценке эффективности кадрового менеджмента в УЗ. | ||
| 8. |
Вежновець Т. А. Особливості мотиваційних типів медичних працівників закладів охорони здоров`я [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець, В. Д. Парій // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2015. - № 3-4. - С. 98-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kff_2015_3-4_18 | ||
| 9. |
Вежновець Т. А. Кадрові ризи-ки неякісного надання медичної допомоги [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець, В. Д. Парій // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. - 2015. - № 1-2. - С. 77-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kff_2015_1-2_15 | ||
| 10. | 
Вежновець Т. А. Ґендерні особливості керівників закладів охорони здоров’я [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець, В. Д. Парій // Український медичний часопис. - 2014. - № 3. - С. 139-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_3_33 | ||
| 11. |
Вежновець Т. А. Провідні чинники впливу на стан соціально-психологічного клімату в колективі медичних працівників [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // Медичні перспективи. - 2017. - Т. 22, № 2. - С. 133-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2017_22_2_23 Цель исследования - определении ведущих факторов, которые позитивно или негативно влияют на состояние социально-психологического климата в коллективе медицинских работников учреждений здравоохранения. Проведено психологическое исследование социально-психологического климата 152 медицинских работников двух больниц Херсонской области (N 1, n = 80; N 2, n = 72). Установлено, что уровень самооценки климата в учреждении N 1 был достоверно ниже, чем в учреждении N 2 (p << 0,007). Причем эти два учреждения достоверно отличались по стажу совместной работы медицинских работников (p << 0,05) и по руководящему стажу главных врачей. В учреждении N 1 работали медицинские работники с меньшим совместным стажем работы и его возглавлял главный врач с меньшим руководящим стажем. По мнению медицинских работников двух учреждений, наибольшее позитивное влияние на состояние климата имеет фактор "интересная и содержательная работа", "внимательное отношение руководителя", "отношения с коллегами", наибольшее негативное влияние - "неудовлетворительный стиль управления" "напряженные отношения в коллективе", "отсутствие материальной мотивации", "плохие условия труда". Каждому коллективу присуща своя комбинация факторов, которые положительно или отрицательно влияют на состояние климата. Установлено, что в зависимости от стажа работы главного врача и стажа совместной работы сотрудников ведущими факторами, которые влияют на климат в коллективе, являются "внимательное отношение руководителя" и "взаимоотношения с коллегами". Чем больше стаж работы руководителя, тем больше он будет влиять на состояние климата в коллективе. Чем меньше стаж совместной работы сотрудников, тем больше "взаимоотношения с коллегами" будет влиять на его состояние. оценка персоналом состояния социально-психологического климата и его факторов может быть индикатором эффективности кадрового менеджмента в учреждении здравоохранения. | ||
| 12. | 
Парій В. Д. Ієрархія цінностей студентів медичного університету щодо тематики занять з економіки охорони здоров’я [Електронний ресурс] / В. Д. Парій, А. В. Жила, В. В. Таран, Т. А. Вежновець, Т. В. Кожемякіна, Д. Г. Матукова-Ярига // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2018. - № 1. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2018_1_11 | ||
| 13. | 
Вежновець Т. А. Кадрові ризики організаційно-управлінського ґенезу в установах охорони здоров`я [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // Врачебное дело. - 2017. - № 1-2. - С. 141-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2017_1-2_25 | ||
| 14. |
Вежновець Т. А. Особливості емоційного інтелекту керівників установ охорони здоров’я з різним стажем роботи [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // Врачебное дело. - 2016. - № 3-4. - С. 129-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2016_3-4_25 Наведено результати дослідження особливостей загального емоційного інтелекту та його складових (парціальні інтелекти) у керівників установ охорони здоров'я з різним стажем роботи. Аналіз одержаних результатів свідчить, що у керівників змінюється рівень загального емоційного інтелекту відповідно до періодів професіоналізації. Так, найвищий рівень загального емоційного інтелекту виявлено у керівників у період професіоналізації (2 - 3 роки) та у період стабілізації професійного розвитку (11 - 19 років). Зниження рівня загального емоційного інтелекту після 10 років стажу зумовлено зменшенням значення парціального інтелекту "управління емоціями". Після 19-ти років стажу рівень загального емоційного інтелекту має тенденцію до збільшення за рахунок підвищення значення "самомотивація". Одержані результати необхідно враховувати у разі здійснення кадрової політики в установах охорони здоров'я, зокрема під час планування кар'єри керівників. | ||
| 15. |
Вежновець Т. А. Особливості професійного розвитку керівників установ охорони здоров’я [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець, В. Д. Парій // Врачебное дело. - 2016. - № 5-6. - С. 156-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2016_5-6_29 Вивчено особливості професійного розвитку керівників установ охорони здоров'я (УОЗ). Проведено соціологічне опитування 200 керівників УОЗ (відгук 88 %) з визначення періоду професійної майстерності та професійних криз, оптимального віку для початку роботи, максимальної тривалості ефективного періоду роботи на керівній посаді тощо. Встановлено, що керівники досягають піку професійної майстерності у період від 4 до 10 років роботи. Максимальна тривалість ефективного періоду роботи на керівній посаді становить 7 - 10 років. Формування професійної кризи у керівників УОЗ відбувається наприкінці періоду адаптації до роботи (1-й рік), на початку періоду професійної майстерності (7-й рік) та наприкінці його (10-й рік), а також на початку періоду регресу (20-й рік). Гендерних відмінностей у структурі періодів професійної майстерності та періодів професійних криз не виявлено. Оптимальна періодичність підвищення кваліфікації для керівників УОЗ становить кожні 5 років. Одержані результати необхідно враховувати під час оптимальної побудови кар'єри на керівній посаді в УОЗ. | ||
| 16. |
Вежновець Т. А. Вплив досвіду керівної роботи на стиль ухвалення управлінського рішення керівником закладу охорони здоров’я [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // Лікарська справа. - 2013. - № 8. - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2013_8_18 | ||
| 17. |
Вежновець Т. А. Особливості міжособистісної поведінки керівників установ охорони здоров’я з різним стилем ухвалення управлінських рішень [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // Лікарська справа. - 2014. - № 3-4. - С. 138-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2014_3-4_27 Досліджено вплив типу міжособистісних стосунків керівників установ охорони здоровія на стиль ухвалення управлінського рішення. Встановлено, що потуральний і реалізаторський (автономний) стилі формуються на фоні ліберальних міжособистісних стосунків за рахунок таких критеріїв, як відсутність домінантних якостей, виражена доброзичливість керівників з реалізаторським стилем, невпевненість та недосвідченість керівників з потуральним стилем. Авторитарний та маргінальний стилі формуються на фоні владних якостей за рахунок рівня розвитку критерію домінантності як лідерської якості у керівників з авторитарним стилем та прояв соціальної дезадаптації у керівників з маргінальним. | ||
| 18. | 
Вежновець Т. А. Особливості емоційного інтелекту керівників закладів охорони здоров`я [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // ScienceRise. Medical science. - 2015. - № 12(3). - С. 24-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texc_2015_12(3)__6 Наведено результати дослідження особливостей загального емоційного інтелекту та його складових (парціальні інтелекти) у керівників установ охорони здоров'я з різним стажем роботи. Аналіз одержаних результатів свідчить, що у керівників змінюється рівень загального емоційного інтелекту відповідно до періодів професіоналізації. Так, найвищий рівень загального емоційного інтелекту виявлено у керівників у період професіоналізації (2 - 3 роки) та у період стабілізації професійного розвитку (11 - 19 років). Зниження рівня загального емоційного інтелекту після 10 років стажу зумовлено зменшенням значення парціального інтелекту "управління емоціями". Після 19-ти років стажу рівень загального емоційного інтелекту має тенденцію до збільшення за рахунок підвищення значення "самомотивація". Одержані результати необхідно враховувати у разі здійснення кадрової політики в установах охорони здоров'я, зокрема під час планування кар'єри керівників. | ||
| 19. |
Вежновець Т. А. Дослідження задоволеності працею та синдром вигорання у медичних працівників [Електронний ресурс] / Т. А. Вежновець // ScienceRise. Medical science. - 2017. - № 2. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2017_2_9 | ||
| 20. |
Лисенко О. С. Стан хірургічної стоматологічної допомоги в Україні за умов пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / О. С. Лисенко, Т. А. Вежновець // Україна. Здоров'я нації. - 2021. - № 3. - С. 87-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2021_3_14 Мета роботи - аналіз хірургічної стоматологічної допомоги в Україні за умов надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров'я, спричиненою у 2020 році пандемією COVID-19. Матеріали та методи. Статистичні звіти медичних закладів усіх форм власності областей України та м. Києва у 2019 - 2020 роках, офіційно представлені довідники та публікації. Застосовано медико-статистичні методи аналізу. Результати. У 2020 році зареєстровано зменшення ланки бюджетних/комунальних закладів стоматологічного профілю на 4,2 %, зниження загальної кількості лікарів стоматологічного профілю на 18 %, скорочення стоматологічного ліжкового фонду дорослого населення на 16,8 %. За умов пандемії COVID-19 визначено негативні впливи на забезпеченні стоматологічної допомоги, та її хірургічної ланки: скорочення первинних відвідувань на 38,2 %, на 1/3 обсягів планової санації та у 2 рази кількість планових оглядів; знижено обсяги лікування патології пародонта і слизових оболонок ротової порожнини відповідно на 33,2 % і 33,5 %; на 1/3 зменшено кількість пломбованих зубів, а питома вага пролікованих зубів з ускладненим карієсом зросла до 29,3 %; статистично значимо (p << 0,001) знижена відносна кількість амбулаторних і стаціонарних оперативних втручань, на 26,5 % скорочено кількість госпіталізацій. Висновки: негативні тенденції останніх років у стоматологічній допомозі тільки зросли за умов надзвичайної ситуації охорони здоров'я спричиненою пандемією COVID-19. Отриманні відомості можуть бути використані для майбутнього планування та реорганізації хірургічної стоматологічної допомоги України. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |